Біль не триває безкарно

Де  нам  узяти  сміливість
Втратити  те,  що  нам  шкодить?
Тільки  єдина  можливість
Зморене  марево  зводить,
Що  нас  вкриває  нещадно,
В  тінь  поглинає  свою,
А  ми  йдемо  безоглядно
До  відчування  вогню…

Він  нам  пропалить  і  серце,
Й  душу  у  попіл  зведе,
Наше  життя  буде  стерто,
Нас  інший  день  забере…

Вічно  іти  без  зупинок,
Вічно  ковтати  дощі,
Скласти  себе  з  половинок,
Склеїти  змоги  свої…

Там  обірветься,  де  тонше,
Де  вже  розбите  було,
Час  обіцятиме  довше,
Та  його  сон  забере…

Звідки  прокинутись  марно
І  упізнати  себе,
Біль  не  триває  безкарно,
Врешті  зупинить  тебе…

18.05.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338395
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2012
автор: Lee Olherson