Мов вітрила простирадла гойдалися
Та не від вітру , а від руху тіл
Сердець сонати все не зупинялися
Пристрасть й кохання рівно навпіл
Колись блукали , чогось чекаючи
Чогось шукали та все було не так й не ті
Та в час найкращий душою згораючи
Тебе зустрів і усе зрозумів
Серце моє живе коли воно з тобою
І саме тому тобі його віддав
Кохана добре знаєш , що ж вдіяти з собою
Ще ніхто й ніколи так в цілім світі не кохав
Обійми та цілунки і нема в цьому злочину
Що ми тепло своє даєм на взаєм
Й ця ніч триватиме до поки захочемо
Кохання й пристрасть - їх збережем
Світанки наші будуть світлі й чисті
І горя зовсім в житті не буде
Ми будем разом тисячі років поспіль
Ти в мене є і я в тебе є
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337953
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2012
автор: Андре Ільєн*