знов малюю очима
тебе, і це знов намарно
всі колишні образи
сплять у скронях
скажеш вірші мої як завжди
якісь вульгарні
тихо нестиму вдячність тобі у
подертих долонях
ти забудеш те сонце, що
десь колись нас світило
не запишеш рядочків
колишніх признань
то лиш я, лише я
собі так зуміла
зав*язала у вузлик всі
рими моїх сподівань
скажеш знову мені, що
життя непросто наука
пропущу твої речення крізь папір
тільки знаєш, я та сама
незмінна сука
нелюдський, дикий, закоханий
в тебе звір
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337501
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: дружина-еліота