Схилилися колосся золоті…

Схилилися  колосся  золоті,
Від  бурштину  давно  достиглих  зерен,
І  синьоокий  їм  сміється  терен
Тримаючись  за  береги  круті.

Смородини  і  аґрусу  медок…
Ще  кілька  днів,  дозріють  й  абрикоси.
Червоні  помідори  вплівши  в  коси
Сердито  наїжачивсь  огірок.

Вже    кукурудза  налила  качан,
Повнять  насінням  соняхи  жовтаві,
Та  й  виноградник  в  багряній  заграві…
За  ним  рябіє  спинами  баштан.

Ще  тільки  мить  і  Таврія  моя  -
Благословенна:  вибухне  врожаєм,
Світ  нагодує,  пісню  заспіває..!
Й  піде  орати  знов  свої  поля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337469
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.05.2012
автор: Осіріс