Нишком в двері й мовчу

Матусині  проміні  у  просторі

Нишком  в  двері  й  мовчу,  документи  посіяв  десь  сіялом...
А  у  відпочивальні  матусі  -  дзюрчить  серіал.
Не  помітив  у  тиші,  як  мати  -  на  кухню,  замріяна:
«Ой,  ти  –  тут?    я  ж  чомусь  просто  вимкнула    на́щось  канал...
І  по  бусинці  витягла  мо́ї  рубці    втаємничені,
Стала  бідкатись  мовчки  в  густий  зосереджений  вдих.
...Заспокоював,  ніжно,  голублячи    і  спантеличенно,
Й  роздратовано  трішки  з  її  безнадійних  молитв...

Так  на  кухні  й  заснув,  в  тиках  розпачу,  ...смик  селезінки.
А...а  вранці  мій  паспорт  принесла...чужа  літня  жінка.

10.05.2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336968
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 13.05.2012
автор: Юхниця Євген