Яка велична, незбагненна честь,
Ти до жертовника ідеш!...
Що хочеш цим ти досягти,
Яка мета, який мотив?
Чи вчасне рішення твоє.
Чи гордість не веде тебе? –
Не бути гіршим аніж всі,
Що опинились в світі цім.
Таких тут, далебі не ждуть,
Це інший вимір, інша путь.
Не квапся, добре перевір
Чи щирий, чистий твій порив.
Згадай і впевнено скажи:
«Нікому я не завинив,
Навмисно я не спокушав
І ближнього не зневажав»
Чому улесливі слова
Тримаються в твоїх устах,
Чому твій погляд не такий –
З насмішкою і недовірою до всіх.
«То шрам минулого життя…
Ми всі не кращі, а не я..
Тому я пильно бачу всіх
І знаю кожного політ».
Чи не надмірний це тягар,
Що нам затьмарює життя?
Облишмо осуди взаємні,
Любов’ю збережім життя.
Прощаймо всім, бо всі в біді,
Не просто жити в світі цім.
Коли ж любити навчимось
Нам вічність подарує Бог.
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336348
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: А.Б.В.Гість