Почув, як Верховний достойник
Підлеглим наказа речив:
"Парад відіграти пристойно,
Мундири щоб дощ не змочив!"
Завдання конкретне, до крапки -
Розсіяти хмари важкі...
Суворі армійські порядки.
А де вони в світі легкі?
Спецзасоби є під рукою,
В літак реагенти і - в путь!
Реакція буде швидкою -
За обрій дощі попливуть.
Про наслідки дій хмарогонів
Ні з кого ніхто не спита,
Бо треба - щоб, як на долоні -
Параду чітка красота!
Не грайтеся, хлопці, з водою.
Небесна волога - не жарт!
Хай звичною пройдуть ходою
Травневі дощі в акурат.
А ви, посягнувши на Боже,
Ввірвались в Його царину.
Чинити так, друзі, не гоже,
Бо небо пошле нам війну.
І, хтозна, чи будуть паради,
Як спекою випалить рінь
І буде колосся вмирати,
Засохнувши аж до корінь.
Або(не дай Боже), затопить
І вимокне всяке зело.
І знову невижданий клопіт
На місто впаде й на село.
Не варто заради параду
Оружної моці держав
Хмаринки з небес прибирати,
На згубу себе наражать.
Дощі ветеранам не в диво -
Хто мок ув окопах, той зна!
То, може, хай буде правдиво -
Парад під дощем і...війна?!
10.05.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336322
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.05.2012
автор: Дощ