Година, дві, і мить, і вічність.
Як виміряти це складне життя?
Очей твоїх п’янка магічність,
Із них мені нема вже вороття!
Медові та палкі твої вуста,
І руки ті, немов пташині крила.
Я знаю, все це зовсім неспроста ,
Бо душу лиш тобі свою відкрила!
Очікуваний гість – ти увійшов,
Погостював і навіть трохи вбувся.
Притулок ти для себе віднайшов,
Й біля дверей на килимі роззувся.
Раптом підвівся, і таки пішов,
Щоправда, босоні́ж–взуття залишив.
Душі своєї ззовні не знайшов,
І озирнувся, кроки злегка стишив.
Зосталася в моїй твоя душа,
Їй затишно. Я́ го́стям таким рада.
Ніколи хай мене не залиша –
Вона одна в житті мені відрада!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336293
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2012
автор: Оксана Гринчук