Вони відлучили мене від церкви,
Від церкви та не від Христа....
Сорому не мають тільки мертві,
На хрестах розіп*яті міста...
Отруєна,принижена анафемою кров,
Так швидко розтеклась по жилах,
Фарисеям не пізнати істинну любов,
Беріг її в собі:на обгорілих крилах!
Я бачив Царство Боже у собі:
В мовчанні,в мудрості доріг,
Я відкривав Його коли стояв за плугом,
В очах дітей,на всіх путях моїх...
І тільки Бог мені був вірним другом!
7 травня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335707
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2012
автор: Той,що воює з вітряками