Мені вже набридло. Набридла фальшивість.
Набридло це ставлення. Ця недбайливість.
Натягнуті посмішки, стомлені очі.
Набридли омани і думки щоночі.
Набридла напруга. Набридла! Набридло!
Де вихід з тунелю? Чому ще не видно?
Все добре. Це правда. Це щось лиш зі мною.
Весь світ наш здається шаленою грою.
Набридло... Набридли чиїсь сподівання,
Мої обіцянки і когось прохання...
Набридли надії, набридло старання...
Набридло, набридло це вічне змагання!
Чому ми не можемо просто пожити?
Без справ, без обов'язків, як малі діти?
Чому все ускладнюєм? Чому зобов'язуєм?
Все. Годі фальшивості. Я руки розв'язую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334944
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2012
автор: Марина Смагіна