- Алло... Добрий ранок...
Зв’язку павутинка...
А серце - шалено в небес молоко!
Усесвіту вічного щемна перлинка
Долає безмежжя чуттєвим стрибком.
- Як спалося, любий? Що снилося?
Зорі
Принишкли в захмарних альтанках своїх.
Які ж бо світанки тоді кольорові,
Коли доторкає твій сонячний сміх!
- Кохаю...
Мовчання...
- І я – дуже-дуже!
Ще хвилька... Короткі... Смарагдова даль...
Бузкове п’яніння... Пелюстками ружі
У грудях видзвонює щастя кришталь…
(3.05.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334735
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2012
автор: Леся Геник