Хочеш знати, яка я насправді?
Хочеш бути в глядацькій залі?
То сідай, не забудь програмку –
У виставу готую зранку.
Моя п’єса написана світом,
Моя п’єса - як подих літа…
До початку ще трохи… Знаю,
Я у ролях не заблукаю.
Я здивую тебе справжністю,
Переплутаю мрію з реальністю,
Подарую хоч трохи світла
І беспечність мого світу.
Я тобі подарую небо,
Але так, щоб літать не треба.
Трохи щастя. Жаги кохання.
Будем там, ми будем у Каннах…
Гучні оплески чую у залі,
Цю виставу життям я сприймаю.
І найкращий у світі дарунок –
Як «Оскар», твій поцілунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=33438
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.10.2007
автор: Муза