За тобою - в осінні сади,
Де кружляють між листом світи
Наших мрій і безмрій огнекрилих...
Хоч за руку чи сірий лацкан,
Та держи і утримайся сам
На краю неоднів темнобрилих!
То ж душа чи голубка, чи крук,
Що знесилений стеллою мук
На посічених звіздами перах,
Та несе ще надію весни -
Доторкати вершин без вини,
Занотованих десь на паперах
Нині суддями, завтра - вже ні...
Свіжі плями на темному дні,
Але хтось ще волає: намисто!
За тобою - чи в Пекло, чи в Рай,
Чи й на Вічності скеляний край,
Де вкриває життя падолистом...
(29.04.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334181
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2012
автор: Леся Геник