Якщо мене ти кинеш, кинь тепер,
Тепер, як до хреста мене прип’ято.
Б’є доля, гни і ти; я ще не вмер,
Не будь лише останнім терном вп’ятим.
Якщо ж у серці стане тихнуть щем,
Не вдар мене, кохана, потім в спину;
Бурхлива ніч уранішнім дощем
Хай не відстрочить долі переміну.
Якщо покинеш, то не жди кінця,
Коли дрібні нещастя візьмуть гору;
Будь першою, хай буде втрата ця
Моїм найпершим і найтяжчим горем.
Бо не існує в світі більшої біди,
Ніж розлучитися з тобою назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333856
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: Валентин Бут