Балкани -котел слов*янських мов,
Замішаний на вірі і крові…
Даждьбог ще досі звідти не пішов,
А може колісниця Ілії!
Заворожує душу грозою,
Чарує величчю небес,
Омиває ріллю росою…
Омиває путі і хрест!
Тяжкий хрест суджено Балканам,
На свою Голгофу донести:
Спочатку османи,потім власні брані,
Благодаті не дали зрости!
Не дали їй розцвісти…
Розпуститися Сонцем на горах,
Тиша,вічність,Бог і ти:
Любов*ю обпалений порох!
Ти - пил,ти - срібло у руках Творця,
Твоя душа відбиток… Його Лиця!
26 квітня 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333578
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2012
автор: Той,що воює з вітряками