***
Не пальці, а пелюстки орхідей,
Що доторкають клавіші органні...
За вікнами згасає тихо день -
До шибки туляться вогні останні.
І ще - весна, що снігом, наче в па
Чарівних закружлялась серед світу...
Мов березнева зволена жага
Уста цілує віялами цвіту.
Душею до твоїх предивних нот -
Невтримна хвиля б’ється філігранно!
Не пальці, а містерія висот,
На клавішах намолена органно...
(6.03.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333138
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2012
автор: Леся Геник