Якось на схилі моїх літ
Прийшли онуки попрохати:
"Ви прожили багато літ,
Вам, певно, є про що сказати?"
Найбільш цікавились вони,
Що я робив в роки минулі,
У ті прокляті дні війни,
Для них незнані і нечулі.
"Який тут спогад, ну який,
Про що Вам, дітки, розказати?
Скажу лиш слово, що гіркий,
А більше ні про що сказати".
Малим я був, як та війна
Дитяче серце обпалила,
Як вража сила та стальна
Навіки рідних розлучила.
Як тільки ранок засіяв,
Почулися війни погрози:
Гіркі прощання матерів,
Тривога відчаю і сльози.
Я на прощання так спішив,
В останнє з батьком обнялися
І в море тих передчуттів
Потоком сльози полилися!
Давно солдат тії війни
Застиг у скверах у граніті,
Покриті славою вони
І шаною в усьому світі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333133
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2012
автор: Анатолій Сулим