Як довго ми сюди ішли... Все марно...
Так важко нам було долати миті сліз...
Вважали, що тут небо є безхмарним,
А з'ясувалося — зайшли у темний ліс.
Все так прекрасно ніби починалось —
Обіцяні сліди до сонця всіх вели...
Довіри в нас тоді було чимало —
Зробили все для Вашої хвали.
Ми всі чекали на рушійні зміни,
Надіялись на щирі, не пусті слова...
Зловили... На гачок Ви нас зловили —
Омана та плелася не дарма!
14.08.2007
Збірка «МЕЛАНХОЛІЯ»(31)
Твір 31
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2012
автор: Вадим Косарєв