ОМАНА

Як  довго  ми  сюди  ішли...  Все  марно...
Так  важко  нам  було  долати  миті  сліз...
Вважали,  що  тут  небо  є  безхмарним,
А  з'ясувалося  —  зайшли  у  темний  ліс.

Все  так  прекрасно  ніби  починалось  —
Обіцяні  сліди  до  сонця  всіх  вели...
Довіри  в  нас  тоді  було  чимало  —
Зробили  все  для  Вашої  хвали.

Ми  всі  чекали  на  рушійні  зміни,
Надіялись  на  щирі,  не  пусті  слова...
Зловили...  На  гачок  Ви  нас  зловили  —
Омана  та  плелася  не  дарма!

14.08.2007

Збірка  «МЕЛАНХОЛІЯ»(31)
Твір  31

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2012
автор: Вадим Косарєв