Погляну на екран — знайомі речі:
Новий Прем'єр щось знову обіцяє,
Точніше буде — вже укотре бреше,
Співає колискову нам безкраю.
Інтелігент? Та ні, одразу видно.
Освіта зібрана, мабуть, торбами...
Цього він місця аж ніяк не гідний —
Навіщо ж насміхатися над нами?
«Я патріотом є!», — з листка читає,
Написаного іншою рукою...
Аж сором за таку фальшиву зграю —
Знущання над моєю головою.
Набридло. Ллє в порожнє із пустого.
Канал музичний далі умикаю...
Нехай вже краще чийсь приємний голос
Дарує пісню щирого розмаю!
27.10.2006
Збірка «МЕЛАНХОЛІЯ»(11)
Твір 11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2012
автор: Вадим Косарєв