З корінням…

Прикладаючи  руку  
до  зеленої  точки  серця...
Рвати  таємні  зв"язки,
Що  виплітала  ночами
травами  й  волоссям.
Рветься!!!!!!
З  корінням  виполюю
Бур"ян  почуттів.
Знову  
здалося  -
Хтось  кличе...
На  деякий  час
знову  стати  землею,
нижче  трави  -
ЗВИЧНО.

Коріння  сліз
по  полю  обличчя...
Весна...
Равлик  без  мушлі...
Жити...  
Мушу..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332388
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: LaLoba