Я ні про що тебе вже не питаю,
І я нічого від тебе не хочу.
Хмари сумніву нехай відлітають,
Хай просвітліють зажурені очі.
Пий з джерела мого спрагу цілющу,
Вітром натхнення наповни легені.
Очі пророцтва душа хай розплющить,
В серці кохання прокиниться геній.
Хай же нам буде найкраще у світі
Все, що я зможу – тобі подарую
Вір мені, мила, будемо, як діти . . .
Тмяною ніжністю біль зацілую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331469
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: Калиновий