- Чому мовчиш, юначе, і чому
не п’єш вина
Моїх гірких цілунків?
І дивишся, мов просиш порятунку?
Це ніч твоя - бери її сповна,
Давно уже призначена ціна.
І ти не перший п'єш напій із трунком,
Не перший ти заплатиш за рахунком,.
Бо я - коханка, смерть – тобі жона,
Ти не згадаєш протягом годин,
Що за дверима - вже чекає варта.
Твоєю Ніччю буде Клеопатра,
Світанок твій зустрінеш ти один.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331210
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Калиновий