Через цю хуртовину я майже тебе не бачу.
Але, певне, не тільки вона тому справжня причина.
Я б хотіла так знати, що я для тебе значу.
Це відомо лиш долі, і в цьому вона єдина.
Через цю хуртовину я, мабуть, тебе втрачаю.
І завершую повість словами: "Не моя провина".
Я ще досі десь свою надію так ніжно плекаю.
Але ми лиш гравці, і це просто життя вікторина.
Через цю хуртовину я все ще закохана в тебе.
Вона знов викрадає навіки чужі почуття.
І раптово здається, що чимось ще схожа на мене
Хуртовина лишає лиш спогади й ранить серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2012
автор: Fairytale