Гримить земля і гаснуть душі-зорі.
Скрізь кров тече під спалахи вогню.
Забутись неможливо у цім горі,
Нікому не забути ту війну!
На фронті біль. Там сум людський і сльози.
Летять увись смертельні літаки.
А десь збирає сива Мати роси...
До сина линуть всі її думки.
Солдат спішить до рідного порогу,
Навколішках до Матері гука:
"Я вижив! Здобули ми Перемогу!
Здолали смерть жагою до життя!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330819
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2012
автор: Анастасія ЯНІНА