Переламаний нагайкою навпіл,
Без волі ти і майже без думок...
Твій хліб кладуть на чужий стіл,
А зброю складають в мішок!
Безсилий ти і вже беззбройний,
Куди тепер тобі іти?
Беззахисний і безборонний...
Без Світла ти і без мети!
Переділений на щире і чуже,
Без долі і без власних почуттів.
В душі розсипався,немов драже -
Важкий свинець недосвоїх рядків
Безвільний ти, цілком розбитий,
Куди сховатись від думок...
Чиє життя дано прожити?
Замкнувши серце на замок!
15 квітня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2012
автор: Той,що воює з вітряками