Достатньо сортованих днів,
переведених годин,
наче напрямків потягу врізнобіч.
Бог залишив на стіні
повідомлення,
яким нагодував мою совість.
Де б не були зараз голоси,
що звучать як міцне одкровення,
я молюся, аби відійти.
В мені тихо. В мені рівнодення.
Каплі олії на чолі,
каплі поту на підлозі.
З мене витікають кольори,
які нищили монотонність.
Сядь,
почекай на стільці,
стрінешся з межею життя і смерті.
Потойбік чужі голоси,
та жоден не нагадує твій... моя жертво
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330137
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2012
автор: Іванна Шкромида