Вмираю на пальцях твоїх нитками,
Я-Камінь...Ти стала мені Водою....
Поцілунками зцілиш зболені рани,
І розчинишся в них... росою!
Ім*я твоє солодке для мене,
Я буду вічно у ньому жити,
Я розгадав тебе як теорему,
Промінням Сонця в тобі горіти!
Словами радості пломеніти...
Словами радості і мовчанням,
Здатися...впасти в долоні квітів,
Я- весь як втілене чекання!
А ти прийшла до мене вітрами,
А Ти пришла до мене Любов*ю!
Застиг на пальцях твоїх нитками,
Я упокорився Духом і Кров*ю!
13 квітня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330022
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Той,що воює з вітряками