Відчуваю дивні речі
Є стіна , нема стіни
І прозова нова втеча
Панацея днів весни
Як ренген все помічаю
Явне й потаємне , все
І що вдіять з цим не знаю
Розум мій це збереже
Крізь темряву і віддалі
Крокуємо ледь впевнено
Напевно само зцілені
А отже не даремно
Узбіччя всі і всі шляхи
Тернисті й не відомі
Ми всі собі майже боги
Бо є у нашій крові
Кохаїн –панацея , мій єдиний наркотик
Кохаїн – в мені це є що миті аж до поки
Дихаю , серце бється і усе відчуваю
Кохаїн в крові лється , бо я щиро кохаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329942
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Андре Ільєн*