Усе стираю , замальовую білим
Усе зникає . Лишаюсь цілим ?
… і ділю , і множу , і знову додаю й віднімаю все
Несе мене хто зна куди . Це все ?
Заживе , заросте , загоїться
Спогад думки безжально колеться
Відкриваю очі і бачу
Те , що бачу , від того плачу
Раз від щастя , а раз від горя
Чорно-біла строката доля
І всміхаюсь від горя й від втіхи
Точно знаючи , що щастя більше , ніж лиха
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329941
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Андре Ільєн*