Нам знову по вікнах транслюють одні снігопади..
Так і звикнути можна до холоду, до порожнечі.
Пам"ятаєш ми мріяли, щоб на долоні сніг падав?
А зараз так хочеться зникнути... Хочеться втечі.
Сипле сніг... І ти знаєш, між нами ніяка весна.
Трохи дивно між мрій, які начебто і не здійснились..
Не збагну, чому кажеш, що я провинилась сама -
Нам однакові сни про минуле непрохано снились.
Сипле сніг.. А я вірю, що ти розлюбив ненароком
І пробачу усе... Навіть скоїний гріх, навіть біль...
А я ж поряд, поглянь! Я від тебе лише за півкроку...
І весна... Але знаєш, між нами, чомусь, заметіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329833
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: Svetok