Крабові палочки твоїх думок
Ніяк не смакують у мій салат.
Я потягую крізь соломинку холодне мок...
Мокко, тобто. Наводжу цинамонами* лад.
Ароматами дикими у бруківку чашки,
Мету порцеляну із дзенькотом вниз.
Ну чого ж ти для травлення надто тяжкий?
Крабові палочки, зневага і рис...
Мабуть я вже й не такий гурман,
Як думав багато хто і навіть ти.
Я не шеф-повар наших стосунків.Вибач.Обман!
Від завтра, я - Архітектор. Будую мости!
*Цинамон - кориця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329258
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: LaLoba