*** (Приходиш часто ти у мої сни…)

Приходиш  часто  ти  у  мої  сни,
І  лише  зрідка  справді  тебе  бачу.
Чекала  я  душевної  весни,
Тепер  із  нею  я  радію  й  плачу.

О,  моя  весно,  може,  ти  зима?
А  може,  літо,  чи  пожовкла  осінь?
Тримаюсь  я  своїми  обома,
Це  ти  був  поруч,  чи  мені  здалося?

Торкнувся  ти  струни  душі  моєї,
І  зазвучала  мелодія  сумна.
Те  саме  чутно  з  глибини  твоєї,
Музика  лине  чарівна,  неземна.

Перебираєш  вміло  струни  ті,
Так  ніжно,  трепетно  і  так  ласкаво.
Чесно  скажи,  що  маєш  на  меті?
Будеш  зі  мною  чи  підеш  лукаво?

Це  не  кохання!  Це  якась  мана,
Бо  манить  солодко  так,  що  аж  гірко.
В  очах  якась  парчева  пелена,
У  небі  мерехтить  яскрава  зірка.

Жива  отрута  це,  а  не  кохання!
Так  хочу  я  напитися  сповна!
Вже  слів  нема,  лише  одне  зітхання,
Надія,  віра  і  любов  одна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327941
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: Оксана Гринчук