Головою- на схід,на захід-ногами,
Руками на північ,серцем за вітрами!
Падати на землю-розбиватися словами,
Сміх богів замовк.Лежать в руїнах храми!
Чорним попелом дико мовчать...
Навіщо тепер говорити?
В глибині душі всі зорі сплять...
І тільки серце хоче жити!
І продиратись вічно Сонцем в вись...
Руки на плечах квітками сплелись!
Святі на мене дивляться з ікон,
Христос тримає сонце у долонях...
А я кажу:" Життя це тільки сон",
Забувши що і сам я-сонях!
У згорьовано-чорній землі,
Я лиш загублене зернятко...
Тінь Сонця в розбитому склі,
Клубок ниток для Левенятка!
5 Квітня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327939
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.04.2012
автор: Той,що воює з вітряками