Рік по тому , чую втому
Чую біль серця твого
Та не розповім нікому
Таємницю нам відому
Бо ще дуще заболить душа від того
Хоч горить той пломінь
І хоч час іде
Та не гоять шрами
А лиш дуще пече
По судинах отрута
Мов пекуча смола
Нас заковую в пута
Й спопеляє до тла
Ти не уявляєш , як мені вашко
Крізь ночі і днини жити з цим
І знов поглинає безодня пропаща
Не взмозі усе це спалити я в дим
У собі ховаю усе , що вбиває
Як далі не знаю та буду я
Можливо хтось правий мене проклинає
Та смертю розіб’ю це прокляття
Живе це у мені і я не пручаюсь
Бо бачу у цім твоє зцілення
Хай думають інші , що я помиляюсь
Хай моя душа за дві буде розстріляна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327861
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: Андре Ільєн*