Ти знову мене обіймаєш,Ти гладиш мені волосся!
Нечутно,тихо проникаєш,У кожну клітинку...мого безголосся!
У кожен міліметр... і в кожну йоту моєї душі,
Троянда вітрів розпустилась зорею-дивом на межі!
Вона негадано розквітла:десь там між небом і землею!
Я так люблю мою маленьку і світлоніжну Лорелею!
3 квітня 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327393
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.04.2012
автор: Той,що воює з вітряками