Як  мало  потрібно  для  щастя  людині,
Як  очі  темніють  і  сірі,  і  сині,
І  сльози  дощем  добавляють  жалю,  
Спасіння  твоє  -  ніжне  слово  «люблю».
Коли  захиталась  земля  під  ногами,
Коли    ти  лишився  без  тата  і  мами,
Неначе  вже  втратив    надію  свою,
Спасе  тебе  знову  надійне  «люблю».
Коли  все  довкола  змітають  цунамі,
Коли  все  життя  -  це  образи  і  драми,
Тоді  дзвони    вдарять  пісні  кришталю,
Коли  зазвучить  щире  слово  «ЛЮБЛЮ».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327340
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Віталій Назарук