Ходить по місту стомлена душа,
Ступає тихо по бруківці мокрій.
Хто скаже де кордон, де та межа?
Невже ніхто не знає? Дайте спокій!
Вона підійде стиха під вікно,
Підслухає чужу гучну розмову
Про скромне спільнопридбане майно,
Про ненаспівану дитині колискову.
А потім далі містом чимчикує,
Почула гамір в затишних кав’ярнях.
Повернеться і знову помандрує
Повз Ратушу, будинки і книгарні.
Пізніше прогулялася по парку,
Заглянула у вічі грізним Левам.
На всіх парах шмигнула іномарка
Повз Короля. Де його Королева?
І раптом, десь почулись тихі кроки
Такої самої зболілої душі.
Так і гуляють по бруківці мокрій,
За руки взявшись, і пішли шукать межі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327304
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2012
автор: Оксана Гринчук