… "

панчохи  спокою  тепло-сині,
ти  вже  доросла  і  тут  майбутнє.
він  гострим  лезом  по  піднебінню
латає  рани,  зшиває  сукні.
його  трикутні  значки  на  шиї
у  такт  пропущеним  й  непочутим.
він  пробачає  в  тобі  повію
і  вміє  вчасно  цим  дорікнути.
брудні  від  неба  старі  панчохи,
не  розлітається  ніч  із  свистом
і  розповзається  тло  епохи
там,  де  на  лобі:  "це  особисте"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326943
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: Biryuza