Я оголошую анафему зимі,
Ажіотаж весни в душі моїй,
Безладдя у погоді добиває,
Арбітром сонце виступає.
Базікає екран про потепління,
Прогнози схожі на сумління.
Живу неначе у в‘язниці,
Весна щоночі мені сниться.
Щодня безбожно сипле сніг,
Дощить плаксиве сіре небо,
Найкращий серцю оберіг -
Привітний лист від тебе.
Душа стомилась від чекання,
Страждаю від твого мовчання.
Поштова скринька сповіщає -
Листів для вас немає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326863
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО