Чотири сотні літ у рабстві
Народ великий прозябав.
В невільній праці, у безправ’ї
Імперію могутню будував.
Та волею Творця ці дні скінчились.
Безумний фараон, що Бога зневажав
Відчув на собі нездоланну силу:
Єгипет десять кар зазнав!
Відтоді вічний розпорядок –
Його людині не змінить.
День виходу з ворожої неволі
Засвідчить Місяць – вірний свідок всім.
Як лиш мине весняне рівнодення…
Всім повний Місяць буде знак –
То чотирнадцяте Нісана…
Свободи шлях відкритий вам!
Це свято Божого народу,
Пасхальний незабутній час.
Син Божий споживав земну останню пасху
І дав життя Своє за кожного із нас.
Цей час щороку відзначайте.
На Спомин символи: хліб прісний і вино.
Достойні будуть їх приймати…
Насмішникам це все не на добро.
Сьогодні діється щось дивне…
Забули розпорядок про Нісан.
Святкують воскресіння сил природи:
Поганське свято, що Єгипет відзначав.
Тримаються завзято всіх «традицій»,
Та Слово Боже їм не до душі.
Поклони б'ють міфічному Ярилу,
Не хочуть з розумом дружить.
Син Божий радив: «дослідіть Писання»,
Відкрийте очі, розум пробудіть.
Бог смерті грішника не хоче,
Шануйте Сина і живіть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326802
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2012
автор: А.Б.В.Гість