Для чого Сина Бог послав
На окуповану повстанцями планету…
Тут стався бунт обманених людей,
Вони не витримали зрадницького гніту.
Чудово створені для вічного життя.
В них вкладено можливість мислити, творити.
В Едемському раю влаштовано житло,
Щоб множитись і в мирі жити.
Та вище твориво невидимий людським очам,
Котрий повинен був землянам підсобити
Із гордих заздрощів затіяв бунт,
Зумів людей на манівці пустити.
Він і тоді представитись не хтів.
Зумів до Єви через змія говорити.
До нині він завжди у тіні.
Говорить іменем прибульців чи богів.
Так перша пара із людей,
Хоч мала розум досконалий,
Не маючи обмежень від Творця
Зробила вибір так невдалий!
Була ще інша спроба бунту –
Гібрид духовних і людських.
Сплодились горді нефіліми,
Та Бог потопом знищив їх.
Дитячий розум немалий,
Та досвіду життєвого замало,
Щоб відрізнити підлість, зраду,
Яка в майбутньому охопить цілий світ.
Син Божий правду розповів,
Та мракобісся процвітало
І правду вміло приховали
Байками і традиціями ворогів.
Тепер ми опинились на межі
Коли всі сатанинські наміри невдалі.
Остання байка – комунізм
Закінчилась страшним провалом.
Вмирають свідки цих подій.
І можна би дурити знову.
Та видно, вже нема часу:
Прийшла пора на Божі постанови.
І марнота релігій--пустодзвонів
Затихне враз під натиском подій.
Людина марноту відкине,
Розважність переможе в ній!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326067
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2012
автор: А.Б.В.Гість