Іти послідовно – іти по слідах
На поклик, на посвист, на посвіт…
Та сліду в польоті не відає птах,
Порив помінявши на досвід!
Одна послідовність – девізи невдах,
Зашорене кредо педанта.
В життєву негоду тікають під «дах»
Тупі послідовники гранда.
Не бути б обмеженим в слові й ділах,
Як тінь маломітня обідня.
Бо що – послідовність? Це – йти по слідах,
А значить, лишитись безслідним!
Бо любить безмежжя і Бог, і Аллах…
Скажім послідовності: досить!
Бо йти послідовно – це йти по слідах,
На чийсь наступаючи послід.
Пора крокувати за простір і час,
Лишивши сліди довговічні!
Я досвіду низько вклоняюся раз,
А непослідовності – тричі!
Так непослідовно на долю набрів.
І маю сказати готовність,
Здійнявши розкрилля здивованих брів:
Хай славиться непослідовність!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326061
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2012
автор: СавчукМикола