Кара глибінь - мені щастя і кара,
Свято прийдешнє за віялом вій.
Взявши рішуче натхнення в Ікара,
Рвуся до тебе у світ веремій.
До перемін і травневого грому,
Світе, прийми ув обійми свої.
Тут із коханою в серці огрому
Нас зачарують дзвінкі солов'ї.
Будем з тобою, моя непокоро,
Радо іти по духмяній землі,
Де, мов сторожа, гінкі осокори,
А понад ними пісні й журавлі...
27.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2012
автор: Вячеслав Романовський