Ну хто сказав,що так і має бути? –
Відмовитись свідомо від життя…
І замість того,щоб усе забути.
Ти мучишся словами каяття.
Невже ти справді думаєш,що винна? –
Не дотягнула? Не зуміла зберегти?
Розплющи очі!- не в тобі причина.
Адже до фінішу потрібно двом іти.
Вже досить відповідь в пітьмі шукати.
Життя для тебе стільки має…
Майбутнє,звісно,може налякати,
Та хто сказав,що страх тебе зламає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324004
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2012
автор: Ruzhena