Я тримаю в руках лист осінній кленовий,
Що до мене влетів у відкрите вікно,
Наче пам'ять моя,ніби сон світанковий,
Ніби шлях в ті часи,що минули давно.
Жовтий лист,як жовтий цвіт розлуки
Не даруй мені,ти почекай,
Краще я візьму тебе на руки
Віднесу в наш загадковий рай.
Увісні обіймаю оголені руки,
Очманіло вдихаю твого тіла дурман,
Ми любов пронесем через терни розлуки,
Через біль негараздів,через гріх і обман.
Осінь пише роман золотими листками,
Розсилає за вітром адресатам своїм.
Наче лист підіймусь ,полечу за вітрами,
Щоб упасти як він на долоні твої.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации ⱱ11203200065
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2012
автор: Віктор Гала