Золочені маківки хмар,
розпорошені у безвІтрі
для пологих небесних карт,
на поверхні земній макітрі.
ПриголУблені в кольорах
мрії вИткались у бамбонах*
поміж трав в бірюзових садах
й тонких ніжках жовтих кульбаб...
Ми - на травах...
Роси - на скронях.
Щвидко-швидко прийде пора,
облюбОвана снами й птахами,
ляже сутінкова зоря,
зачерпнЕ тумани ковшами,
понесе їх далеко в ніч,
щоб простерто лунать піснями
колискових дрімот-зіниць,
переливами. Рушниками
стелено наобАбіч нас,
на весь світ, на усі усюди.
Ми залЮляні поміж гілля,
ми - пейзажно впіймані люди.
***"Бамбон" - простомовне від помпон
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323413
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Маріанна Вдовиковська