Дзеленчить мій телефон.
Лінь відповідати.
Я давно вже бачу сон,
Навіщо заважати.
У вісні, як на яву,
Сад цвіте красиво.
Вітер колиха траву,
В ньому дуже мило.
Яблуневий запах чути,
Тіло пробирає.
Щастя має десь тут бути,
В саду віддихає.
Як до нього підійти,
Та, щоб не злякати.
Розмовляти з ним на ти,
За руку тримати.
Знову дзвонить телефон,
Сон утік із хати.
Відкрив очі – інший фон,
Щастя не впіймати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322887
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Дядя Вова