Сидиш? Сиди на дупі рівно,
і не лети вперед, вже пізно.
Нічого ще не сталося, ще ні,
в очах майбутнього сяють вогні.
Воно прийде, ти його не змінив,
ти надію у серці досі не вбив.
Ти ще житимеш, маєш право,
бо розумієш - життя не забава!
Життя - це суцільна дилема,
але то вже інша, прозаїчна тема.
Тож продовжуй сидіти рівненько,
там вже нагріто і досі тепленько.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322621
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Гуцол Оксана