Розлучимось невдовзі

Цілують  не  питаючи:  “Для  чого?”
Цілують  не  питаючи:  “Чому?”
І  я  прошу  тебе  заради  Бога,
Не  вір  очам  й  бажанню  моєму!

Не  йтиме  задля  нас  весняна  злива,
Не  прогуркоче  влітку  степний  грім.
Для    нас  обох,  це  просто  неможливо  .  .  .
Не  вір  очам  і  задумам  своїм!

Хтось  утопиться    в  вині,  чи  у  диму
А  я  в  твоїх  цілунках  потону
Заклякне  сива  осінь  на  порозі
Отут    ми  і  розлучимось  невдовзі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322444
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Калиновий