В очах моїх ще й досі є надія...
Ти думав-вбив,та я іще жива.
І помсти вже давно нема у мріях,
лише безмежна і холодна пустота.
Я знаю,що повинна знайти сили,
і вийти з темряви на світло і тепло.
Мене ти ранив-довго поболіло,
та знаєш,все давно пройшло.
Я тебе вернутись не благаю,
і вже не молю:"Відпусти".
Час пройде,і я це точно знаю-
на колінах сам до мене прийдеш ти!!
В моїх очах ще й досі є надія,
В моїх думках-ні правди,ні брехні...
В душі маленьку мрію я лелію-
ту біль і муки поверну тобі!
Я знаю,це,мов сон,колись минеться,
усе забудеться,що було по-між нами.
Я знаю,час лікує рани в серці....
Та все-одно лишаються жахливі шрами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322430
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Ruzhena